Щастя аудіогурмана

Коли я тільки починала слухати музику на аудіосистемі Sound Reality, на одному з компакт-дисків мені попався трек, який якоюсь невідомою силою спонукав мене відкласти телефон, а потім на очі мимоволі стали накочуватися сльози - такі, знаєте, легкі і приємні сльозинки, що мерехтять на очах, і тобі не хочеться їх зупиняти

Пізніше той самий трек мені попався на іншому диску, але цього разу я продовжувала листати стрічку Facebook, і ніщо мене жодним чином не торкнуло, хоча це був той самий твір, той самий виконавець, ті самі інструменти, навіть та сама студія звукозапису…

Тоді я подумала, що, можливо, така різниця у сприйнятті була пов’язана виключно з моїм власним емоційним станом. Але наступного разу, слухаючи той трек на одному і другому диску, моя реакція була аналогічною…

Пізніше я стала прислухатися до того, як звучать та відчуваються інші треки на різних дисках, і моє сприйняття також відрізнялося, менш чи більш суттєво. В одному випадку тебе щось ніби переносить із одної реальності в іншу, ти повністю поринаєш у світ звучання музики, насолоджуєшся його красою та багатством, ніби знаходячись десь зовсім поряд із музикантами; а в іншому випадку ти отримуєш значно поверхневіше задоволення, або й взагалі не отримуєш, бо щось тебе то там, то там дратує 

---

На той момент я вже розуміла, що різниця мого сприйняття одного і того ж треку залежить від рівня якості аудіозапису. А коли ми з Майстром стали проводити зимові вечори після роботи, ціленаправлено аналізуючи різницю в аудіозаписах, я стала розуміти, наскільки колосальною може бути ця різниця! 

По-перше, чим нижчий рівень аудіосистеми, тим слабше відчувається різниця в запису. А чим вищий рівень аудіосистеми, тим, з одної сторони, більше насолоди ми здатні отримувати від якісно записаного музичного матеріалу, але, з іншої сторони, тим сильніше ми відчуваємо навіть незначні недоліки в запису 

Саме тому хороша аудіосистема з високою роздільною здатністю звучання вимагає якісних компакт-дисків

І власне тому аудіо-гурмани дуже прискіпливо ставляться до купівлі CD-дисків:  

• Шукають не лише музичний жанр, твір і виконавців, а й специфічні екземпляри інструментів, що приймали участь у запису (напр., на якому саме контрабасі виконувалося соло), особливе виконання (бо в один і той самий твір кожен виконавець вкладає щось своє), відповідний принцип запису музичного матеріалу (напр., запис у студії, зазвичай, якісніший, ніж у концертному залі, бо музиканти намагаються записати якнайкращу версію свого виконання того чи іншого твору)

• Знають виконавців, які приділяють особливу увагу вибору своїх інструментів («базова» скрипка, як її не записуй, залишиться базовою)

• Знають, хто з виконавців записувався більш і менш якісно (гітару з колекції Пепе Ромеро можна записати так погано, що її звучання не відрізниш від самої простої)

• Звертають увагу, на якій студії був записаний матеріал 

  • Студії звукозапису відрізняються не лише за критерієм якості своїх робіт, але й за техніками запису. Напр., в запису однієї студії ви будете чути наймікроскопічніші деталі звучання кожнісінького інструмента, але у вас не буде природного відчуття цілісності музичної картини; в запису іншої студії ви, можливо, почуєте, на перший погляд, менш деталізоване звучання кожного окремого інструмента, зате відчуєте повне занурення в атмосферу студії чи концертного залу, де відбувається музичне дійство

• Звертають увагу, для якої країни було випущено компакт-диск (є країни, де слухачі віддають перевагу «вичищеному» звучанню, а є ті, де люблять реалістичний звук з мінімальним втручанням)

Та навіть, знаючи масу нюансів щодо того, як зробити кращий вибір CD, рідко можна бути впевненим на 100%, що отримаєш очікувану якість

• На одному диску звук кожного окремого інструмента може бути фантастичний, але зведені вони абсолютно не гармонійно. Буває так, що розміщення інструментів у просторі настільки нереалістичне (напр., створюється враження, що віолончеліст сидить на роялі, один вокаліст стоїть на плечах у іншого, тощо), що мозок слухача відчуває дискомфорт, швидко втомлюється, і, очевидно, жодного задоволення при цьому ми не отримуємо

• У запису на іншому диску ми ніби добре чуємо, що інструменти на сцені логічно розташовані один відносно одного, але їх звучання вичищене настільки, що сприймається як фонограма для Караоке

• Ще на якомусь диску ми чуємо все багатство тембру голосу виконавця, але звучання інструментів на задньому плані – це одна суцільна купа звуків, котра неймовірно псує наше сприйняття твору загалом

Музичного контенту сьогодні існує надзвичайно багато, а матеріалу в максимально високій якості - не так вже й багато. Знайти компакт-диск, слухаючи який тобі хочеться відкласти в сторону телефон, заплющити очі, та отримувати справжню насолоду – непросто. Але коли такий матеріал знаходиться – це щастя як для аудіо-гурманів, так і для їх гостей :)

Тому заїжджайте в гості, ми з Майстром завжди раді ділитися нашим аудіогурманським щастям!